Які документи підтверджують право власності на землю

Оскільки форма документів на Право власності на земельну ділянку змінювалася з роками, то деяких власників земельних ділянок цікавить питання: чи дійсні їх документи?

Право власності на землю може бути підтверджене такими документами:

• державний акт на право власності на земельну ділянку (до 1 січня 2013 року);
• свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 1 січня 2013 року);
• свідоцтво про право на спадщину;
• судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
• інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки: договори купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання тощо.

Саме ці документи посвідчують, що свого часу людина отримала у власність земельну ділянку та може вільно розпоряджатися нею. Проте, слід зазначити, що важливу роль відіграє рік видачі документів на право власності.

1. Державні акти, видані в період 1992-2001, рожевого (червоного) кольору могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різним цільовим призначенням без зазначення кадастрових номерів, що потребує їх присвоєння шляхом розроблення технічної документації із землеустрою.
2. Документи, які видані протягом 2002-2008 років мали типовий зелений колір. Введення в дію бази ДЗК дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер.
3. Документи, які видані протягом 2009-2012 років. У 2008 році державні акти попереднього зразка були вдосконалені. Оновлені держакти друкували на бланках синього кольору. Основні зміни до форми полягали в доповненні держакту окремим полем для зазначення ідентифікаційного номеру (коду) власника земельної ділянки.

Усі зазначені види державних актів є чинними, проте, для укладення угод про перехід права власності на земельну ділянку обов’язковою умовою є наявність кадастрового номера земельної ділянки!

4. Документи, які видані в 2013-2015 роках.

У цей період основними документами, що підтверджували право власності були витяг та свідоцтво. Саме в 2013 році на законодавчому рівні було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в ДЗК та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту абощо) щодо земельної ділянки.

Отже, внесенням даних щодо земельної ділянки в ДЗК, в тому числі, присвоєнням кадастрового номеру, займаються органи Держгеокадастру. Реєстрацію права власності здійснюють державні реєстратори.

5. З 2016 року і донині за результатами реєстрації права на земельну ділянку видається тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку більше не видається. Для підтвердження внесення даних про земельну ділянку до ДЗК видається витяг з ДЗК.

Незалежно від виду документа на право власності, для успішного володіння та розпорядження земельною ділянкою необхідно мати кадастровий номер. Особливо треба бути обережними тим, у кого документи на землю, видані до 2004 року — рожеві/червоні державні акти, оскільки тоді ще не було електронної бази ДЗК.

Якщо у вашої земельної ділянки немає кадастрового номера, то варто зайнятися цим питанням, оскільки ви не зможете продати чи здати в оренду таку ділянку.